Професія від Бога одна — Учитель. Усі інші — від учителя.

Учитель — не професія, це — доля.

Останнім у суспільстві втрачає сором учитель. Після цього воно перестає бути цивілізованим.

Найсамотніша людина у класі — вчитель.

Учительська заробітна платня — це маленька винагорода за професійну шкідливість. А де сама зарплата?

Навіть у найважчі часи вчитель має залишатися оптимістом.

Найвища мета вчителя — врятувати мрію учня.

Школа тримається не на трьох китах, а на одному верблюді.

Людина, яка обрала професію вчителя, схожа на самогубця.

Колись перед учителем знімали капелюха, тепер він змушений усім кланятись.

Учитель нічого не виробляє, крім майбутнього.

Найважче для вчителя — обрати собі нове життя після останнього для нього дзвінка.

Що не вигадали б у міністерстві — у клас заходить учитель.

Жодні технології не змінять основного: вчитель повинен заходити до класу з усмішкою і кожен урок починати по-новому.

Якщо ми хочемо, щоб учитель любив учня, необхідно, щоб хтось любив учителя!

Якщо навчатися потрібно для того, щоб добре жити, то всі вчителі — неуки.

За освіту відповідає вчитель, за її відсутність — міністерство.

Чим відрізняється циркова конячка від учителя? Конячку ганяють по колу, а вчителя туди-сюди.

Людину, яка все життя виконує домашні завдання, називають учителем.

Учитель має бути не вказівним знаком на дорозі, а попутником для дітей.

Майстерність учителя історії — як не збрехати під час вивчення неправди.

Бути сучасним учителем — означає вміти формулювати нові запитання.

Справжній учитель той, хто, знаючи старе, навчає нового.

На вчителів потрібно відбирати тих, хто народився «наперед», тобто «на завтра». А навчати їх повинні ті, хто народився «на післязавтра». Всього лиш.

Учитель має стати другом учневі. Клас — це вже не стіл і парти, це місце, де має народжуватися Думка, де один одного поважають і люблять. Жодні технології, прилади і методи не замінять теплого слова, співчутливого погляду і дружнього потиску руки.

Кожен випускний клас для вчителя — ще одне прожите життя. І так важко починати нове.

Учитель — «той, хто зберігає тепло».

Учитель — один, а помилки різні.

Якщо у школі серед учителів буде хоча б одна висока і чиста особистість — для дитячої душі цього достатньо.

Учитель, здатний усміхатися, і є професіоналом.

Не йдіть до школи, якщо не любите дітей.

У вчителя одна надія — учні.

Потрібна стаття в Кримінальному кодексі, яка передбачала б прилюдне покарання за моральне, матеріальне і психологічне приниження вчителя. Стосується керівників усіх рівнів. Приниження вчителя — нанесення шкоди суспільству. За це треба карати.

ТОСТ ЗА ВЧИТЕЛІВ:

Щоб там не було, збережімо гідність. Терпіти і жити. Та ну їх усіх! Ми найщасливіші, якщо нас люблять діти. Бережімо один одного. Менше заздрити і більше розуміти, частіше всміхатися і менше зловтішатися за спинами. А скільки нас, красивих і розумних, добрих і вірних! Нас узагалі багато, і ми дуже потрібні. Тож усміхнімося — і в клас. Там на нас чекають діти. За них і за нас!

БОРИС ЖЕБРОВСЬКИЙ,

заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту

«Освіта України»  № 75-76