Робота з обдарованими дітьми

Творчі роботи

Творчі роботи учнів до Дня матері.

Лагідне сонце всміхнеться ласкаво,

А я обійму свою рідную маму

І любо скажу я їй потихеньку:

«Щоб ти вічно жила, моя рідная ненько!»

Усмішка твоя загадково прекрасна,

В очах ти несеш доброту і тепло,

Колись ти співала мені колискову

Й любов віддавала із серця свого.

Та, час невблаганний, і ти постаріла,

Та завжди зі мною ти ніжна і щира.

Тож доки я буду на світі цім жити,

Тебе, рідна мамо, берегтиму й любити. 

                                              Скиданюк Вікторія

 

Матусю, рідна мамочко моя!

Тебе люблю я більше за життя.

Ти добра, лагідна й ласкава,

Бо ти – найкраща в світі мама.

Тобі я подарую усі квіти

Вони в букеті будуть пломеніти,

Ще й пісеньку гарненьку заспіваю,

Тебе, матусю, з святом привітаю.

Низький уклін тобі, о люба нене,

За те, що відкриваєш світ для мене.

Повір, що не засмучу я тебе,

Я вдячна Богу – ти у мене є.

                                Мельник Оксана

Все у житті починається з мами:

Пролісок перший, що росте на поляні,

Пада на землю сніжинка маленька –

Матуся для кожного рідная ненька. 

Все у житті починається з мами:

Вітер легенько колише ланами,

Жито – пшениця зерном колоситься

 Донечка  в неї росте , помічниця.

Все у житті починається з мами:

Зорі у небі, що сяють віками.

Вже посріблив іній мами волосся,

Знаю, в житті часом прикро прийшлося.

Мамо рідненька, в чужому ти краї,

Але я люблю тебе і вітаю.

Ти нам з сестрою, як зіронька світиш,

А ми тебе любимо – ми, твої діти.

                                           Васютин Аліна.

Вінтоняк Мар’яна, 10 клас. 

Ма...

Роки летять – стаю доросла, біжать кудись в незнаний світ.

І начебто усе так просто, і начебто, як і у всіх

Та я тепер пишу вже інше, вже зовсім, зовсім не таке,

Бо голосні промови – лишні, а в цих рядках – усе, як є!

Як сміх, тобі я їх дарую, і хай почують небеса.

Бо з вдячністю їх промовляє найстарша донечка твоя.

Ти знаєш, мамо, як люблю я і як мені потрібна ти,

За тебе Господа молю я, щоби не знала ти біди.

Минуло вже 16 років, і подорослішала я,

Зробила вже 16 кроків в доросле, у нове життя.

Тобі я дякую безмежно за твою ласку, доброту.

За те що ти порадник справжній – такого більше не знайду.

Матусю, ти є мої крила, моя наснага і любов.

Мій друже вірний, незрадливий, моє ти щастя, мій покров.

Мине і 20, 30 років,  але у серці збережу

 Любов, яку  дала  у спадок я своїм дітям донесу.